Передмова

 

 Є значно більше того, що об’єднує людей,

 ніж  того, що їх роз’єднує

 

ІСТОРІЯ, ЩО ОБ’ЄДНУЄ

(новітня історія транскордонного співробітництва

в Карпатському  регіоні)

Передмова

Підготовка нарисів новітньої (1990 – 2013 рр.) історії  транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні складає основу  проекту «Історія, що об’єднує» («Connecting history»). Метою нарисів не є систематичний і хронологічний виклад всіх подій та явищ багатої історії дружніх взаємин жителів  сусідніх територій країн Карпатського басейну (такий аналіз, вочевидь, потребує зусиль багатьох дослідників та значного часу і є справою майбутнього). Головне завдання, яке ставили перед собою автори розробки – показати генеалогічну спорідненість населення Карпат, що проявляється  в історичній, етнічній, конфесійній, культурній, ментальній близькості, розкрити добрі традиції толерантності, мирного співіснування та дружніх відносин людей різних національностей і віросповідань, ідентифікувати наявні і потенційні конфліктногенні чинники і знайти шляхи їх спільного подолання чи попередження, нарешті, охарактеризувати масштабні перспективи плідного розвитку транскордонної співпраці в Карпатах.

 

Хронологічні рамки аналізу зумовлені історичними процесами, що пов’язані із розпадом Радянського Союзу і появою нових суверенних держав – України та Словаччини й корінними демократичними перетвореннями в Польщі і Угорщині та сьогоднішніми подіями, що складають зміст транскордонного співробітництва.

 

Об’єктом дослідження є частина Карпатського ареалу, в якому розташовані сусідні регіони Польщі, Словаччини, Угорщини та України. Предметом ж вивчення стала їх новітня транскордонна комунікація. Слід зазначити, що незабаром подібний аналіз буде проведений також стосовно транскордонного співробітництва румунських та українських регіонів. Таким чином, ми отримаємо панорамне зображення сучасного стану відносин країн Європейського Союзу та України в басейні Карпат.

До роботи над нарисами долучилися знані дослідники цих країн, а саме:

 Вацлав Вежбінец – ректор Державної Вищої Школи техніко-економічної в м.Ярослав, доктор філософії , професор, (Польща).

Маріан Гайдош – доктор філософії, професор, старший науковий співробітник Інституту суспільних наук Словацької Академії Наук в м. Кошице (Словаччина).

Іштван Шюлі-Закар – доктор філософії, професор, завідуючий кафедрою суспільної географії та планування регіонального розвитку Дебреценського університету (Угорщина).

Степан Віднянський – доктор історичних наук, професор, завідувач відділом історії НАН України, професор Дипломатичної Академії при Міністерстві закордонних справ України (Україна).

Сергій Устич – кандидат філософських наук, доцент, директор Інституту транскордонного співробітництва, Надзвичайний і Повноважний Посол України (Україна).

   Крім нарисів, до уваги читачів пропонуються спогади людей, які закладали підвалини новітнього етапу транскордонного співробітництва та його активних учасників. Сподіваємося, значний інтерес викличе й знайомство із документами, фото - та відеоматеріалами цієї доби.

Відповідальність за достовірність викладеного в дослідженнях фактичного матеріалу несуть автори, а зроблені оцінки є їх особистими поглядами на проблему.

rfhnf

Карта Карпатського регіону

Сергій Устич

Сергій Устич

Історична місія ТКС. Місце та роль транскордонного співробітництва в новітній історії Карпатського регіону

1. Геополітичний контекст розвитку транскордонного співробітництва в басейні Карпат

1.1 Кордони та їх правовий статус

Після наймасштабнішого в своїй історії розширення 2004 та 2007 років, зовнішні рубежі Європейського Союзу зазнали істотних змін. Стосовно східного напряму, то лінеарно нові межі ЄС стали співпадати з існуючими раніше кордонами центральноєвропейських (Угорщина, Словаччина, Польща), прибалтійських (Литви, Латвії, Естонії) та балканських (Болгарії, Румунії) держав з східноєвропейськими (Україною, Білоруссю, Росією). Таким чином, відносини цих держав отримали нову якість як відносини суб'єктів і несуб’єктів ЄС. В Європі виникла нова геополітична ситуація, основні риси якої позначаються політичним, економічним, дипломатичним поняттям «новий східний кордон Європейського Союзу (НСК)» - «the European Union”s Eastern Border (UEB)».

Степан Віднянський

Степан Віднянський

Історичні, політичні та духовні фактори розвитку транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні*

1. Історична доля прикордонних територій Угорщини, Словаччини та України

Нині прикордонні території та населення України (Закарпатська область), Словаччини (Кошіцький та Пряшівській краї), та Угорщини (область Саболч-Сатмар-Берег) мають багато спільного в історичній долі.

З ХІ ст. ці землі тривалий час входили до складу Угорського королівства, після турецького завоювання та поділу Угорщини у 1526 р. відійшли до Трансільванії – васала Османської імперії, з 1733 р. знову опинилися в складі Угорщини, що перебувала під владою австрійських Габсбургів, а з 1867 р. була однією зі складових частин двоєдиної монархії – Австро-Угорщини.

Вацлав Вежбінец

Вацлав Вежбінец

Сучасна історія транскордонного співробітництва сусідніх регіонів Польщі та України

Вступ                 

Якщо припустити, що завданням філософії є виховання когерентного і ґрунтовного світогляду, особливого для певної соціальної групи, орієнтованого на  певну місцевість і описаного щодо певного періоду часу, слід розглянути, чи існує специфічна філософія життя на кордоні. На жаль, на межі XX-XXI століть географічний центр Європи став зоною зростаючого інтелектуального та інвестиційного застою і, тому, місцем збільшення зубожіння суспільства, а також посилення характерного організаційного хаосу в результаті спроб запровадження моделей та інструментів для активації поступового старіння місцевого населення.

www. connectinghistory.net

2012